Всесвітній день боротьби зі сказом: що потрібно знати і як уберегтися
Сказ — це гостре інфекційне захворювання тварин і людини, що характеризується розвитком своєрідного енцефаліту зі стрімким пошкодженням центральної нервової системи.
Сьогодні, у роковини смерті французького мікробіолога, хіміка та винахідника вакцини проти сказу Луї Пастера, відзначається Всесвітній день боротьби зі сказом. Мета цього дня привернути увагу до проблем розповсюдження цієї хвороби, а також до її наслідків.
Інфекція передається людям і тваринам через укуси або подряпини, зазвичай через слину. З-поміж свійської фауни людей найчастіше інфікують коти й собаки, а в дикій природі — лисиці та вовки. Особливу небезпеку становлять безпритульні тварини, зокрема, собаки, для яких укус є інстинктивною реакцією для захисту території, членів зграї або здобуття їжі.
Якщо вас укусила чи лизнула безпритульна або дика тварина, негайно зверніться до лікаря! Зволікання може коштувати життя!
Інкубаційний період сказу зазвичай триває 2–3 місяці, але може варіюватися від 1 тижня до 1 року залежно від таких факторів, як місце проникнення вірусу сказу і вірусне навантаження, зокрема, від:
- місця, кількості і глибини укусів (найнебезпечніші укуси в обличчя та голову);
- кількості й активності вірусу, що потрапив у рану;
- віку постраждалого (діти вразливіші за дорослих).
Початкові симптоми сказу включають підвищення температури й біль, а також незвичайні або незрозумілі відчуття поколювання, пощипування або печіння в місці пошкодження. З поширенням вірусу центральною нервовою системою розвивається прогресивне смертельне запалення головного і спинного мозку.
Сказу можна повністю уникнути, якщо після укусу людина отримає необхідну медичну допомогу. Курс антирабічних щеплень призначають у разі ймовірного або наявного інфікування людини.
Таких щеплень має бути п’ять: у день звернення до лікаря (0-й день), а потім на 3-й, 7-й, 14-й і 28-й дні. Самовільно припиняти лікування чи порушувати режим — неприпустимо!
Антирабічна вакцина запобігає виникненню захворювання у 96–99% випадків.
Для профілактики сказу необхідно:
- регулярно вакцинувати тварин;
- уникати контактів із потенційно небезпечними тваринами;
- дотримуватися правил утримання тварин.
Для планової профілактики сказу вакцинуватися можуть люди, які професійно пов’язані з ризиком інфікування сказом: спеціалісти ветеринарної медицини, працівники ветеринарних лабораторій, клінік, мисливці, лісники та ін.
