4 червня – День вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.
Це один із тих днів, коли слова важко підібрати, бо біль — німа.
Це не просто дата. Це шрам на серці нашої нації.
Від початку повномасштабного вторгнення:
631 дитина загинула.
1970 — поранені.
Тисячі залишились без батьків. Сотні тисяч — із понівеченою психікою. Дитинство, відібране вибухами та втратами, не повернути...
Сьогодні ми разом із усією Україною схиляємо голови в скорботі за кожною маленькою зірочкою, яка згасла через війну.
Водночас — вимагаємо справедливості. Бо це не просто статистика. Це злочини.
Кожне загублене дитяче життя — на совісті агресора. І ми зробимо все, щоб ці злочини не були забуті й залишились у світовій пам’яті, як чорна мітка війни проти нашого народу.
Ми вистоїмо. Ми переможемо — заради дітей, яких втратили. І заради тих, хто живе.
Микола Сікаленко,
Начальник Циркунівської сільської військової адміністрації
