Циркунівська громада пам’ятає: Вадим Кучеренко
26 березня 2022 року війна забрала життя ще одного жителя Циркунів – Вадима Кучеренка. Вночі в його будинок влучив снаряд. Разом із Вадимом загинув його двоюрідний брат Владислав Жуковін.
Вадимові було 39 років. Він народився і виріс у Циркунах, навчався у місцевій школі, добре складав іспити, тому вступив на бюджетне відділення аграрної академії в Харкові, де здобув фах економіста. Після випуску отримував пропозиції роботи за спеціальністю, проте через втрату ока під час роботи у фермерському господарстві не наважився на постійну працю за комп’ютером. Він залишився працювати водієм разом із батьком.
Вадим був доброзичливим і щирим, знаходив спільну мову з усіма. Особливо його любили літні люди – він завжди знаходив час допомогти, піднести важкі речі чи просто поговорити. У школі допомагав однокласникам із навчанням, а в університеті мав багато друзів, які, дізнавшись про його загибель, не могли стримати сліз.
Із початком повномасштабного вторгнення Вадим разом із родиною ночував у підвалі, ховаючись від постійних обстрілів. 26 березня він почувався зле й вирішив залишитися вдома, у вітальні. Там же ночував і його двоюрідний брат. Батьки були в іншій кімнаті, а дружина з семирічною донькою – у погребі.
О другій ночі російський снаряд влучив просто в його ліжко, а другий – у кімнату Владислава. Вибратися з-під уламків хлопцям не вдалося. Батько Вадима, почувши вибух, кинувся до сина, але врятувати його було неможливо. Тієї ж ночі село перебувало під безперервним обстрілом, тож сусіди змогли допомогти лише під ранок.
1 травня родина Вадима виїхала до Литви. У листопаді 2022 року батьки повернулися в Циркуни, щоб відвідати могили рідних. З того часу вони залишилися в рідному селі.
У Вадима Кучеренка залишилися батьки, брат, дружина та маленька донька.
Циркунівська громада пам’ятає кожного, кого забрала війна.
Світла пам’ять Вадиму.
