Ольга Кириленко: життя, обірване війною
Війна безжально забирає найкращих. Серед тих, чиє життя відібрав російський терор, – Ольга Кириленко, жителька села Циркуни. Вона зазнала тяжких поранень під час ворожого обстрілу й померла у лікарні 4 червня 2022 року.
Життя в окупації
24 лютого 2022 року Ольга Кириленко мала їхати до Харкова, але повномасштабне вторгнення росії змінило все. Окупанти швидко захопили село, перетворивши його на плацдарм для атак на Північну Салтівку. Циркуни опинилися у блокаді, люди змушені були ховатися по підвалах, виживати без зв’язку, світла і нормальних умов.
«Мама тоді жила у своєї матері в іншому кінці села, – розповідає її син Віталій. – Оскільки Циркуни великі, ми рідко бачилися. Всі боялися виходити на вулицю».
7 травня українські військові звільнили село, але обстріли не припинилися. Росіяни продовжували атакувати, руйнуючи домівки й забираючи життя мирних жителів.
Останні дні
25 травня Ольга Кириленко вийшла на вулицю й потрапила під черговий обстріл. «Мама отримала дуже важкі травми. Того дня якраз до когось приїхала "швидка", і її одразу забрали в Харків, – згадує Віталій. – Вона перенесла одну операцію, прийшла до тями, готували до другої, але організм не витримав».
4 червня її серце зупинилося.
Пам’ять про Ольгу Кириленко
Ольга Кириленко народилася в Циркунах, все життя працювала, виховувала дітей, раділа онукам і правнуку. Була трудівницею, працювала на автомобільному заводі «Комунар», у дитсадку, а на пенсії – прибиральницею в автосалоні.
«Мама походила з родини трударів, – розповідає син. – Та й сама не проти була постояти в городі. Дуже любила доглядати квіти і ягоди, особливо полуницю».
Жінка овдовіла у 2014 році, залишила після себе сина й доньку, трьох онуків і правнука.
Вона жила звичайним життям, яке обірвала війна. Російська агресія принесла біль і втрати в кожну українську громаду, і ми не маємо права забувати імена тих, хто загинув через дії окупантів.
Світла пам’ять Ользі Кириленко.
